22-23 жовтня в Києві відбувся Міжнародний семінар по супутниковому agromonitoring «спільна майстерня з інформаційних потреб в моніторингу сільськогосподарських культур». Об’єднаний дослідницький центр Європейської комісії (JRC EC) і управління ООН з космічного простору справ UNOOSA були організатори симпозіуму та спонсори. Симпозіум був підтриманий Європейською програмою Коперника та ГЕГЕЛАМ ініціативи гео Group. Інститут космічних досліджень НАН України та SSA Україна визначили як координатор місцевого семінару.

На семінарі зустрілися представники українського уряду, міжнародних та національних експертів з супутника Agromonitoring. Під час семінару обговорювалися інформаційні потреби, доступні технічні рішення та можливі джерела фінансування.

Представники Європейського Союзу в Україні, об’єднаний науково-дослідний центр Європейської комісії, управління ООН з питань космічного простору, Європейське космічне агентство, програма GEOLAM, європейські дослідницькі центри та інститути та експерти у сфері супутникового моніторингу країн Східного партнерства брали участь у семінарі. Державне космічне агентство України, Українська Державна служба геодезії, картографії та кадастру, Український гідрометеорологічний центр, інститути Національної академії наук України та Національна академія аграрних наук України, представники провідних навчальних закладів та приватних компаній взяли участь у семінарі з української сторони.

Сучасний стан та тенденції розвитку супутника моніторингу були представлені європейськими учасниками. Європейське космічне агентство представляла Бенджамін Коец, який відповідає за розробку систем обробки даних в рамках програми Коперника. У звіті «космічний сегмент Коперника для сільського господарства» виплачується увага учасника щодо можливостей сільськогосподарського моніторингу європейських супутників. Як було завершено Бенджамін Koetz, сучасні супутники виробляють великий обсяг даних («великі дані» проблеми) і розробка сучасних методів даних науки і машинного навчання, необхідних для вирішення цієї проблеми.

Олів’є Лео, співголова глобальної програми сільськогосподарського моніторингу (ГЕГЕЛАМ) представив основні завдання програми та участь України у розробці цієї програми. Він також відзначив значний досвід успішної співпраці європейських дослідницьких інститутів та українських експертів з ШРІ НАНУ-СКАУ (зокрема з групою проф. Наталія Кусул)

Інститут має значні досягнення в розробці геопросторових методів аналізу, машинного навчання і великих областей обробки даних. Результати ШРІ НАНУ-скау визнані міжнародно визнаними для інших регіонів світу (розроблені методики виявилися кращими в рамках JECAM (об’єднаний експеримент з оцінювання та моніторингу сільськогосподарських культур)).

Україна є одним з найважливіших виробників сільськогосподарської продукції, так що оперативні agromonitoring дуже важливо не тільки для України, але і для міжнародного ринку-як в рамках глобальної сільськогосподарської програми аналізу ринку AMIS (сільськогосподарський ринок Інформаційна система) та глобальні ГЕГЕЛАМ agromonitoring (глобальний аграрний моніторинг).

Завдяки наявності кваліфікованих фахівців, здатних розробляти нові методики супутникової обробки даних у сфері супутникового agromonitoring в Україні, а також розвинутий та унікальний Аграрний сектор України, обрано Європейське космічне агентство (ЄКА) Україна як пілотний регіон для тестування оперативних agromonitoring технологій.

Всі ці заходи відкривають нові перспективи європейської інтеграції України, а для зміцнення української ролі в міжнародних глобальних програмах комітету з земельних спостережень гео та Європейська програма Коперника.

Свідченням цих процесів є участь України в проекті ERA-PLANET “Європейська мережа спостереження за нашою зміною планетою”, спрямованої на створення спільної європейської дослідницької галузі в галузі спостереження за землею для зміцнення європейської ролі в гео Програми.

Національна академія наук України (НАНУ) приймає конкретні кроки для української інтеграції в європейську дослідницьку зону. Зокрема 21 жовтня на засіданні Президії НАНУ, присвячений участі НАНУ у програмі FP-7, а також перспективам участі в H2020 було вирішено «використовувати всі можливості для запуску спеціальних змагань в рамках H2020 і ліквідувати законодавчі та організаційні перешкоди для інтеграції українських вчених в європейську дослідницьку зону». Ці кроки сприятимуть інтеграції України до Європейського дослідницького простору, зокрема в епоху-PLANET.

Наступний конкретний крок полягає у створенні національного комітету гео програми. Надзвичайно важливим рішенням НАНУ є досягнення реальних кроків щодо європейської інтеграції української науки та української космічної галузі до Європейського космічного агентства (угода про асоціацію з ЄЄА знаходиться на стадії підготовки).

Таким чином, наукові результати сучасної комп’ютерної науки стали рушійною силою для значних прикладних результатів, а космічна наука стала флагманом європейської інтеграції України.

В результаті симпозіуму було вирішено запустити пілотний проект для супутникового Agromonitoring України в рамках Sentinel4Agri проекту «дозорний-2 для сільського господарства» у програмі Horizon-2020 програми Інституту космічних досліджень (керівник-проф. Наталія Кусул). Було вирішено продовжувати застосовувати наукові дослідження українських інститутів в рамках Коперника, які б могли сприяти “вертикальній інтеграції супутникових Agromonitoring на всіх рівнях-від ферми до урядових установ, що займаються у функціях управління “.

Також додаються список учасників і порядок денний

Презентації доступні за такими URL-адресами: (у PDF):

Please follow and like us:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *