Iнститут космiчних дослiджень НАНУ-ДКАУ       
       Про нас    UN-SPIDER RSO    НТУУ КПІ    Семiнари та конференцiї    Проекти    Публiкацiї    Робота з молоддю    Співробітники    Контакти  
       Школа молодих науковцiв  
 укр    eng      
         

22-23 жовтня у Києві пройшов міжнародний симпозіум з питань супутникового агромоніторингу «Information Needs in Crop Monitoring»

22-23 жовтня у Києві відбувся симпозіум із питань супутникового агромоніторингу «Joint Workshop on Information Needs in Crop Monitoring», присвячений визначенню інформаційних потреб України щодо моніторингу посівів. Організаторами та спонсорами симпозіуму стали Об’єднаний дослідницький центр Єврокомісії JRC EC та комітет ООН з мирного використання космосу UNOOSA. Симпозіум проведено за підтримки Європейської програми спостереження Землі Copernicus та програми комітету GEO глобального агромоніторингу GEOGLAM. Локальним координатором семінару визначено Інститут космічних досліджень НАНУ-ДКАУ.

Симпозіум став майданчиком для зустрічі офіційних представників органів державної влади України з міжнародними та вітчизняними експертами в сфері супутникового агромоніторингу для визначення першочергових потреб, доступних технічних рішень та можливих джерел фінансування.

З боку Європи у симпозіумі взяли участь представники Єврокомісії в Україні, Об’єднаного дослідницького центру Єврокомісії JRC EC, комітету ООН з мирного використання космосу UNOOSA, Європейського космічного агентства, програми GEOGLAM, наукових центрів та інститутів Європи, експерти в сфері супутникового моніторингу країн східного партнерства. Від України у симпозіумі взяли участь представники Державного космічного агентства України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Ради національної безпеки і оборони України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Українського гідрометеорологічного центру, Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», українських центрів Світової системи даних (WDS), інститутів Національної академії наук України та Національної академії аграрних наук України, провідних навчальних закладів та приватних компаній.

Європейські учасники представили сучасний стан та тенденції розвитку супутникового моніторингу. Європейське космічне агентство представляв Бенджамін Коец, який відповідає за розвиток систем обробки супутникових даних в сфері агромоніторингу у програмі Copernicus Європейського космічного агентства. В своїй доповіді «Copernicus Space Segment for Agriculture» він представив можливості європейських супутників для агромоніторингу. Зокрема, він зазначив, що сучасні супутники надають великі об'єми даних, а це робить все більш актуальною проблему обробки великих обсягів даних (проблема «Big data»). Для її розв'язання розвиваються сучасні методи науки про дані (Data science) та машинного навчання (Machine Learning).

Співголова програми глобального агромоніторингу GEOGLAM Олів’є Лео розповів про основні завдання програми та участь України у її розгортанні. Він відзначив значний досвід успішної співпраці європейських наукових установ з українськими фахівцями з ІКД НАНУ-ДКАУ (зокрема, з групою професора Куссуль Н.М.)

Інститут космічних досліджень НАН України та ДКА України (ІКД НАНУ-ДКАУ) має значні досягнення в сфері розвитку методів геопросторового аналізу, машинного навчання та обробки великих об`ємів супутникових даних.

Доробок Інституту є міжнародно визнаним і валідованим не лише для України, але і для інших регіонів світу (розроблені методи є кращими в межах мережі полігонів проекту Joint Experiment for Crop Assessment and Monitoring – JECAM).

На основі нейромережевих методів машинного навчання, розроблених спеціально для обробки великих масивів даних, а саме ансамблевих методів глибинного (Deep Learning) та активного машинного навчання (Active Machine Learning), Iнститутом розроблені автоматичні інформаційні технології розпізнавання типів земної поверхні за часовими рядами супутникових даних, аналізу стану посівів та прогнозування врожайності.

Ці методи розвинені та валідовані українськими науковцями в контексті виконання міжнародних проектів CRDF "Analysis Of Climate Change And Food Security", УНТЦ "Розробка Grid-технологій інтеграції даних різної природи", FP7 "Stimulating Innovation for Global Monitoring of Agriculture" (SIGMA), проектів з JRC, зокрема "Crop area estimation with satellite images in Ukraine".

Оскільки Україна є одним із провідних виробників та експортерів сільгосппродукції в світі, прикладні результати цих розробок, а саме об'єктивний та оперативний моніторинг стану посівів та прогнози врожайності в Україні, мають важливе значення не лише для України, але і для міжнародної спільноти в межах програми глобальної програм аналізу ринків AMIS (Agricultural Market Information System) та глобального агромоніторингу GEOGLAM (Global Agricultural Monitoring).

Великий потенціал України у розробці технологій агромоніторингу був підкреслений Олів’є Лео, який у своєму виступі відзначив «наявність в Україні кваліфікованих фахівців, спроможних розробляти новітні методи обробки сучасних супутникових даних для задач агромоніторингу, та унікальність сільського господарства України». Саме тому Європейське космічне агентство визначило Україну пілотним регіоном для відпрацювання операційних технологій агромоніторингу та переходу від стадії наукових досліджень до інновацій та операційного використання.

Вся ця діяльність відкриває нові перспективи для європейської інтеграції України та підсилення ролі України в глобальних міжнародних програмах комітету спостереження Землі GEO та Європейської програми Copernicus.

Свідченням цих процесів є участь України в проекті ERA-PLANET "The European Network For Observing Our Changing Planet", спрямованому на створення спільного Європейського дослідницького простору в сфері спостереження Землі для підсилення ролі Європи у програмах GEO.

Національна академія наук України (НАНУ), зі свого боку, здійснює конкретні кроки назустріч. Зокрема, на засіданні Президії НАНУ 21 жовтня, присвяченому участі НАНУ в програмі FP-7 та перспективам участі в H2020, було прийнято рішення про «необхідність використати всі можливості для започаткування спеціальних конкурсів у рамках програми H2020 та ліквідувати перешкоди нормативного та організаційного характеру, які ускладнюють інтеграцію українських учених до європейського дослідницького простору». Такі кроки сприятимуть інтеграції України до спільного Європейського наукового простору, зокрема в межах ERA-PLANET.

Наступним конкретним кроком має стати створення національного комітету програми GEO. Це надзвичайно важливі рішення НАНУ, які є реальними кроками до Євроінтеграції української науки, а також зближення української космічної галузі з Європейським космічним агентством, угода про асоціацію з яким наразі в процесі підготовки.

Таким чином наукові результати в сучасних комп'ютерних науках стали рушійною силою для отримання вагомих прикладних результатів, а космічна наука стала флагманом євроінтеграції України.

За результатами симпозіуму вирішено започаткувати пілотний проект супутникового агромоніторингу України в межах проекту Sentinel4Agri «Sentinel-2 for Agriculture» програми Horizon-2020 за участю Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ (науковий керівник — проф. Куссуль Н.М.), а також продовжити прикладні наукові дослідження інститутів України в межах програми Copernicus, які сприятимуть «вертикальній інтеграції супутникового агромоніторингу на всіх рівнях – від фермерського господарства до державних установ, які здійснюють функції контролю».

Також додається список всіх учасників та програма симпозіуму

Презентації доповідей доступні за наступними посиланнями (в pdf-формате):

    

       Про нас  |  UN-SPIDER RSO  |  НТУУ КПІ  |  Семiнари та конференцiї  |  Проекти  |  Публiкацiї  |  Робота з молоддю  |  Співробітники  |  Контакти