Віктор Сдобніков, який є випускником Фізико-Технічного Інституту КПІ імені І. Сікорського, заснував із командою власний бізнес, компанію Apostera з головним офісом в Мюнхені, їм вдалося за 4 роки розробити та інтегрувати в Audi свою технологію змішаної реальності та вже на сьогодні заробити на цьому та інших проектах 14 мільйонів євро. Детальніше про технологію можна дізнатись за посиланням.
Якщо простими словами, то це технологія змішаної реальності, з якою з’явилась на ринку нова модель Audi Q4 e-tron. Вона нагадує навігатор на лобовому склі.
Сімнадцять років тому Віктор був вступником до Фізико-Технічного Інституту. Після перемоги в олімпіаді з фізики його агітували розвиватись в суміжному напрямку, але ще задовго до цього, приблизно за п’ять років, Віктор Сдобніков вже знав, що піде навчатись за спеціальністю 113 «Прикладна математика».
Аби поділитись тим, як зародилась ідея, які знання були необхідними та в чому ж секрет успіху, Віктор Сдобніков погодився дати інтерв’ю.
«Які знання допомогли Вам в створенні технології змішаної реальності?»
«Перш за все, фундаментальні знання з математики і фізики, тому що доповнена реальність, або змішана реальність, здається, більше про програмування, але це не правильно. Наведу приклад. Якщо був шанс одягнути окуляри віртуальної реальності 5-7 років тому і використати їх впродовж 15-20 хвилин, то можна було відчути, що відбувається певне головокружіння, і це не дуже комфортно. Такі ефекти трапляються саме від того, що є певна затримка в тому, що бачить людина в порівнянні з тим, що відчуває її вестибулярний апарат, і якщо вбудовувати доповнену реальність та змішану реальність в автомобіль, стається те саме. Якщо водій повертає руль ліворуч, і проходить 100 мс до того часу, поки все зображення відреагує на такий маневр, це відчувається дуже неприємно і може призвести до більшої кількості аварій. Для того, щоб це врахувати, потрібно обережно розрахувати шлях сигналів і їх правильно обробити, при цьому використовуючи модель руху автомобіля і використовуючи перетворення елементів керування в елементи руху автомобіля. Це лише маленький приклад того, де використовується вже і фізика, і математичні моделі, і теорія керування, і навіть статистичні моделі».
Ілюстрація роботи системи в автомобілі, Audi MediaCenter
«Це була Ваша перша робота? Як зародилась ідея?»
«Це була далеко не перша робота. Перша робота була міксом між дослідницьким проєктом і комерційним проєктом у відділі розпізнавання та обробки зображень в Міжнародному навчально-науковому центрі інформаційних технологій та систем НАН та МОН України, де мав змогу співпрацювати зі Шлезінгером Михайлом Івановичем. Потім ще були продуктові компанії, де я займався розпізнаванням образів, і, десь вже маючи 5 років досвіду в індустрії, де займався тим, що було цікаво, я потрапив в автомобільну промисловість, і зародилась ця ідея, яка певний час зріла в research & development групі в компанії Luxoft, — каже Віктор. — Ми з командою домовились, що завершуємо роботу в Luxoft, і почали створювати все абсолютно з нуля, тому що ми не могли використовувати ані строчки коду з минулої компанії. Це був цікавий досвід».
«Скільки років пройшло від моменту зародження ідеї до сьогоднішнього дня?»
«До речі, коли зародилась ідея, ще не було пристроїв, які можна було б використовувати. Власне, знання фізики допомагали уявляти, що такі пристрої взагалі можливі. Якщо казати від ідеї до першого автомобіля, який можна купити сьогодні, то пройшло десь 9 років».
«Що б Ви сказали собі, ще студенту, з позиції сьогоднішнього досвіду? Щось, можливо, зробили б по-іншому?»
«Я був досить активним студентом. Я й в усіляких конкурсах брав участь і під кінець навчання працював додатково на двох роботах. Тобто, багато чого я б зробив так само, але, якщо вибирати, що змінити, то я б, мабуть, більше користувався можливостями, які надають різні студентські організації щодо обміну досвідом. Є такі майданчики як BEST — це Board of European Students of Technology, з ними я, на жаль, познайомився вже наприкінці п’ятого курсу і лише трохи поїздив по інженерних змаганнях. Я брав би участь не тільки в олімпіадах та турнірах, а й, починаючи з третього курсу, використовував би час для знайомств з однодумцями, раніше приєднавшись до активностей BEST».
«А яку школу Ви закінчили?»
«Третю загальноосвітню школу в місті Києві, вона сьогодні має статус спеціалізованої школи з поглибленим вивченням інформаційних технологій, але на час закінчення це була загальноосвітня школа. Тут можу лише виділити, що в мене був неймовірний вчитель фізики — Старощук Валерій Алімович. Завдяки йому я нею й зацікавився».
«Які розділи фізики найбільш важливі? На що варто звертати увагу?»
«Це залежить від того, який фокус, який інтерес. В мене є знайомі з Фізико-Технічного Інституту, які займаються і квантовими обчисленнями, і квантовою фізикою, тобто, такими досить вузькими областями. Якщо казати про розпізнавання образів і комп’ютерний зір, то точно потрібна оптика. Я б виділив механіку і класичну механіку як такі, що також потрібні і взагалі використовуються досить часто. Це і перенесення моделей в моделі розпізнавання, це і, власне, використання їх в таких системах, які будуються. Ще б виділив термодинаміку, з термодинамічних моделей насправді дуже багато аналогій будується також в розпізнаванні, сегментації, пошуку об’єктів і оптимізації».
Впевнено пройшовши шлях вивчення потужних дисциплін та досягнувши неабиякого успіху у перспективній сфері завдяки своїм знанням, навичкам та наполегливості, Віктор, аби допомогти своїм майбутнім колегам, бере активну участь в розробці нової освітньої програми «Методи математичного моделювання, розпізнавання образів та комп’ютерного зору» і намагається зорієнтувати її на потреби сучасних інноваційних компаній в сфері штучного інтелекту.
За словами Віктора, технологія змішаної реальності тісно пов’язана із змістом цієї освітньої програми.
«Які поради можете дати студентам, котрі хочуть піти по Вашим стопам?»
«Напевно, перша порада — це не йти по чиїмось стопам, треба йти по своїм стопам, розуміти, що цікаво в першу чергу тобі самому».
Сподіваємось, що наша освітня програма допоможе кожному студенту здійснити свою мрію та досягти успіху.